Бетховен Соната для фортепіано № 14 до-дієз мінор «Місячна», ор. 27 № 2

Місячна соната № 14, ор. 27 № 2, була завершена в 1801 році і присвячена 17-річній графині Гвіччарді, в яку Бетховен був закоханий. Прізвисько «Місячна» походить від опису першої частини, зробленого в 1832 році поетом Людвігом Рельстабом, який порівняв його з місячним світлом, що сяє над озером Люцерн. Назвавши її Quasi una fantasia (як і іншу сонату ор. 27), Бетховен частково зробив це тому, що твір не дотримується традиційного сонатного зразка, де перша частина є сонатою стандартної форми, а три або чотири частини розташовані у послідовності швидка-повільна-[швидка]-швидка.