Шуберт Соната для фортепіано № 21 сі-бемоль мажор, D. 960

21-ша фортепіанна соната, D. 960, Ф. Шуберта була останньою фортепіанною сонатою, яку він написав. Цей твір, разом із двома іншими пізніми сонатами, закінчений у 1828 році — у рік його смерті, не був опублікований до 1839 року. Як і решта сонат Шуберта, вони були знехтувані до кінця 19-го століття, щоб знову взяти до уваги наприкінці 20-го століття. Однією з причин цього, мабуть, є їх відкидання як структурно та драматично нижчих сонат Бетховена. Насправді останні сонати містять чіткі алюзії та схожість із творами Бетховена, композитора, якого шанував Шуберт, і все ще зберігаючи зрілий індивідуальний стиль. Циклічно пов'язані між собою різноманітними структурними, гармонічними та мелодичними елементами, вони часто розглядаються як трилогія. Стандартний виступ D. 960 триває 40 хвилин.