Бах Оркестрова сюїта № 2 сі мінор, BWV 1067

Йоган Себастьян Бах склав Оркестрову сюїту № 2, BWV 1067 у Лейпцигу між 1738 і 1739 роками. Спочатку вона називалася увертюрою (так як цей термін використовувався в бароковій Німеччині для позначення сюїти, якій передувала увертюра у французькому стилі). Цей твір зазвичай групують разом з іншими трьома оркестровими сюїтами (BWV 1066, 1068 і 1069), але вважається, що Бах не задумував їх як комплект (як він задумував Бранденбурзькі концерти), оскільки джерела різні. Ця конкретна сюїта, написана для флейти соло, двох скрипок, альта, баса та континуо, очевидно, заснована на більш ранній композиції ля мінор, у якій сольну партію виконувала скрипка. Існують деякі припущення про те, що спочатку це був концерт для гобоя. Badinerie (буквально «жарти» французькою; в інших творах Бах використовував італійське слово з таким же значенням, «Скерцо») стала виставкою для сольних флейтистів через її швидкий темп і складність.