Шуберт написав свою симфонію №. 5 сі-бемоль мажор, D. 485, у 1816 році. Закінчений лише через шість місяців після його попередньої симфонії, її написання дуже нагадує симфонію Моцарта, оскільки Шуберт на той час був закоханий у померлого композитора. Дійсно, це відображається на легких інструментах: партитура передбачає одну фьюту, два гобої, два фаготи, дві валторни в Bb та струнні. Це єдина симфонія Шуберта, яка не включає кларнети чи литаври, наслідуючи першу версію симфонії Моцарта №1. 40.
Шуберт написав свою симфонію №. 5 сі-бемоль мажор, D. 485, у 1816 році. Закінчений лише через шість місяців після його попередньої симфонії, її написання дуже нагадує симфонію Моцарта, оскільки Шуберт на той час був закоханий у померлого композитора. Дійсно, це відображається на легких інструментах: партитура передбачає одну фьюту, два гобої, два фаготи, дві валторни в Bb та струнні. Це єдина симфонія Шуберта, яка не включає кларнети чи литаври, наслідуючи першу версію симфонії Моцарта №1. 40.