Цей твір належить до так званих іспанських сонат Скарлатті. Тематичний матеріал створює відгалуження і кілька разів повертається, передчуваючи композиційну манеру «Місячної сонати» Бетховена. Насправді пристрасна мелодія, якою починається твір, нагадує нам про романтичний підхід до написання фортепіанних мелодій.
