Шопен написав Rondo à la krakowiak, Op. 14 у 1828 році, коли йому було вісімнадцять. Він створювався під пильним керівництвом свого вчителя Йозефа Айснера. Прем’єра цього твору композитора відбулася на його першому концерті у Відні 1829 року, і він дуже вразив і заінтригував публіку. Оркестр здебільшого виконує допоміжну та акомпануючу роль, але Шопен демонструє майстерність у написанні для ансамблю, і він дуже чутливий до сильних сторін кожного інструменту. Він побудував цю п’єсу як рондо, що означає, що є мелодія або тема, яка повертається знову і знову. У цьому випадку ця мелодія — це краков’як, жвавий польський танець. Це був популярний народний танець, але він також перейшов у модне вище суспільство. Шопен виявляє жвавий ритм стилю, який значною мірою спирається на синкоповані ритми, і дозволяє солісту блищати у вмілому демонструванні піаністичної спритності. У творі цитується 24-й каприз Паганіні.
