Соната для фортепіано №. 20, ймовірно, було написано приблизно в той час, коли Бетховен створив 3-ю та 4-у сонати, але оскільки вона була опублікована у Відні в 1805 році, майже через десять років після написання, їй було присвоєно номери опусів і сонат, що діють на той час, помістивши її серед творів середнього періоду творчості композитора. У випадку цієї сонати та її безпосередньої попередниці Каспар ван Бетховен, брат композитора, вирішив, що вони заслуговують на публікацію. Всупереч волі композитора він подарував їх видавництву, дозволивши нащадкам почути твори, які інакше могли б бути втрачені чи знищені. Вважається, що якби сам Бетховен випустив цю сонату до друку, він назвав би її сонатиною через її скромні розміри.
Соната для фортепіано №. 20, ймовірно, було написано приблизно в той час, коли Бетховен створив 3-ю та 4-у сонати, але оскільки вона була опублікована у Відні в 1805 році, майже через десять років після написання, їй було присвоєно номери опусів і сонат, що діють на той час, помістивши її серед творів середнього періоду творчості композитора. У випадку цієї сонати та її безпосередньої попередниці Каспар ван Бетховен, брат композитора, вирішив, що вони заслуговують на публікацію. Всупереч волі композитора він подарував їх видавництву, дозволивши нащадкам почути твори, які інакше могли б бути втрачені чи знищені. Вважається, що якби сам Бетховен випустив цю сонату до друку, він назвав би її сонатиною через її скромні розміри.