Історики зазвичай відзначають 1860 рік як переломний у розвитку Йоганна Штрауса II як композитора. Саме на цьому етапі своєї кар’єри він почав розвивати віденський вальс, переданий йому його батьком Йоганном Штраусом I та Йозефом Ланнером, і вдосконалювати жанр, у якому він став беззаперечним майстром. Accelerationen, Op. 234, зазвичай цитується як перша робота Штрауса в його новому напрямку. Легенда свідчить, що композитор почав писати твір рано вранці 14 лютого, одразу після виступу зі своїм оркестром на балу у віденській Софійєнзеле. Член танцювального комітету Віденського технічного коледжу, який того самого вечора замовив Штраусу новий вальс, підійшов до композитора і попросив показати новий твір.
