Полька «Мефісто», S. 217 — програмна музика, написана у народно-танцювальному стилі для фортепіано соло Ференцем Лістом у 1882-3 роках. Програма твору така ж, як у чотирьох вальсів Мефісто того ж композитора, написаних відповідно в 1859-60, 1880-81, 1882 і 1885 роках і заснованих на легенді про Фауста не Гете, а Ленау. Полька «Мефісто» була присвячена Ліні Шмальгаузен, одній із «ближніх» учениць Ліста по фортепіано. Однак її згадують більше як одну з найближчих і найпалкіших послідовниць Ліста, яка часто піклувалась і допомагала в багатьох потребах літнього майстра, чиє здоров'я швидко погіршувалося. Цей твір виглядає найпростішим і технічно найменш складним з усіх танців Мефісто; за винятком Bagatelle sans tonalité, він також є найкоротшим. У тональному відношенні він також є м’якшим і може здаватися повністю тональною композицією, з хроматизмом, обмеженим різновидами сусідніх тонів і акордової звучності. Ці пасажі зазвичай виконуються лівою рукою в акордових або арпеджіованих фігурах. Однак простота нотації приховує справжній характер музики. Немає функціональної гармонії, щоб чітко створити реляційну поведінку тонічної, домінантової та субдомінантової гармонійних функцій. У всякому разі, загальне враження від музики модальне, твір постійно змінюється. Будь-яка пропонована тональність швидко підривається наступною звучністю, яка, у свою чергу, може невиразно (і тепер ще слабше) запропонувати інший тональний фокус. Найбільш неприємний штрих у кінці, коли твір просто зупиняється без пояснень.
