Мазепа, S. 100, — це симфонічна поема, створена Ференцем Лістом у 1851 році. Це шоста в циклі з тринадцяти симфонічних поем, написаних під час його перебування у Веймарі. У ньому розповідається про Івана Мазепу, який спокусив знатну польську дівчину і був прив’язаний голим до дикого коня, який переніс його в Україну. Там його відпустили козаки, які згодом зробили його гетьманом. Прем'єра твору відбулася в Придворному театрі у Веймарі 16 квітня 1854 року.
