Ночі в садах Іспанії (Noches en los jardines de España), G. 49, — твір іспанського композитора Мануеля де Фальї. Фалья був андалузцем, а музика відсилає до іспано-арабського минулого цього регіону (Аль-Андалус). Спочатку задуманий як набір ноктюрнів для сольного фортепіано, на його створення пішло близько 6 років. За пропозицією піаніста Рікардо Віньеса Фалья переробив матеріал у чудовий твір для фортепіано з оркестром у трьох частинах, кожна з яких «описує» інший сад. Незважаючи на те, що партія фортепіано складна й промовиста, вона рідко домінує, а характер самої п’єси дуже описовий. Прем'єра відбулася в квітні 1916 року в мадридському Театро Реал за участю Мадридського симфонічного оркестру під керівництвом Енріке Фернандеса Арбоса та Хосе Кубілеса як соліста на фортепіано. Твір вперше з’явився друком у 1922 році в Парижі у версії для двох фортепіано, а наступного року — у повній оркестровій формі. Повна партитура включає фортепіано, 3 флейти, пікколо, 2 гобої, англійський кор, два кларнети, 2 фаготи, 4 валторни, 2 труби, 3 тромбони, тубу, литаври, цимбали, трикутник, челесту, арфу та струнні. Стандартна вистава займає від 22 до 26 хвилин.
